fbpx
Спецпроекти Шубенков А.

Українська ікона слободи Борисівки засяяла по-новому

23.02.2019, 16:17

Перша в Україні виставка «борисівських» ікон відкрилася в Музеї Івана Гончара. Тут представлені українські ікони, виготовлені на історичних землях Слобожанщини кінця ХІХ – початку ХХ століття. Саме тоді слобода Борисівка була потужним народним іконописним осередком.

This slideshow requires JavaScript.

Ініціатором виставки став внук славетного українського письменника Івана Гончара Ієродиякон Януарій, який придбав і передав до музею 250 ікон. Очистивши від бруду й пилу, працівники музею прикрасили їх українськими рушниками з прекрасною вишивкою.

 «Колись, на Ніженщині, Януарію доручили розписувати ікони, і він звернув увагу на їх стилістику, образи та колорит. Він почав збирати ікони як художник для художників, щоб вони могли використовувати віртуозність малюнків та інші знахідки в своїх роботах. Януарій продовжує традицію меценатства, яку колись започаткували родини Гончарів-Матвієнків. Як і його дідусь, він робить все для того, щоб іконописний промисел як явище української культури не зник», – розповідає Тетяна Миколаївна Пошивайло, заступник генерального директора Музею Івана Гончара, куратор виставки.

Мандруючи землями Чернігівщини, Київщини, Одещини та Черкащини протягом чотирьох років аби зібрати унікальні зразки «борисівських» ікон, автор виставки обстежив понад сто українських сіл.

Храмова ікона писалася ченцями в іконописних школах при монастирях та церквах, а народна малювалася селянами. Їх виготовляли на купівлю та продаж, часто дарували у церкви, пізніше – зберігали по горищах.

«Займалися іконописом часто в сімейному колі: батько міг малювати, жінка оздоблювати, а син домальовувати певні деталі, переймаючи таким чином ремесло батька.  Інколи майстри об’єднувалися в артілі, поділяючи між собою робочі процеси. Багато майстрів вступали в імператорську академію мистецтв, що свідчить про їх професіоналізм», – пояснює Наталя, екскурсовод Музею Івана Гончара.

У минулому «борисівські» ікони здобули популярність завдяки оригінальності техніки іконопису, декору та іконографічному трактуванню. В середині 19 ст в Борисівці іконописці поділяються на два розряди: іконописці-«красочники» та іконописці-«личкуни». «Красочники» малювали ікону повністю, одяг, фон, а «личкуни» малювали лиш обличчя, руки та інколи ноги. Створені майстрами образи вирізнялися красномовністю сюжетів, простотою малюнку та композиції, лінійним трактуванням постатей.

Унікальність «борисівськиих» ікон полягає в їх оздобленні, яке придумали монахині Тихвінського жіночого монастиря. Тут можна побачити цілу низку цікавих орнаментальних технік з використанням фольги, тиснення, оксамиту і, навіть, вплетених ниток вовни. Образи прикрашені квітами – основним мотивом української народної ікони. Найпопулярнішими сюжетами стали зображення Богоматері, Христа, Святого Миколая, Покрови Пресвятої Богородиці.

Наприкінці XIX ст. у іконописних майстернях слободи працювало приблизно 500 малярів. У кожній артілі за тиждень виготовлялося від 18 до 25 образів, протягом року – до 750 ікон. За роки невпинної праці у Борисівці було створено близько 307 тисяч ікон. Їх продавали як в Україні, так і на Кубані, Кавказі, Болгарії, Сербії. Саме тому, Борисівський іконописний промисел можна вважати унікальним художнім явищем української культури.

Однак, про «борисівські» ікони довгий час ніхто не говорив, вони була недооцінені.

 «Раніше я ніколи не бачила ікон з таким оформленням. Я вражена. Виконані трохи в наївній, народній манері, але зроблені гарно, пропорційно з дуже багатим оздобленням. Ікони – невід’ємна частина української культури. Якщо раніше це було повсякденністю та необхідністю, зараз це – більш декоративна частина життя. Прагну дізнатися про це явище культури більше», – захоплено ділиться своїми враженнями Марина, відвідувачка

«Відвідую цю виставку не перший раз. Повернулася, щоб краще роздивитися. Відчуваю справжній потяг до цього мистецтва, адже воно нагадує мені дитинство. Адже виросла я саме в тих краях (межа Чернігівської та Сумської області) і маю ікони від бабусі, тож мені цікаво було їх порівняти. Ця виставка для мене надзвичайна, стільки ікон я бачу вперше. Автор довгі роки збирав та зберігав ці скарби, і нарешті має змогу показати нам українське духовне багатство. Приємно тут бути, заспокоює душу», – каже Любов, відвідувачка виставки.

Офіційний сайт: https://honchar.org.ua/

Сторінка в Фейсбуці

Бути чи не бути?

Існує так багато напрямків, але чомусь із року в рік про жовтневі челенджі чуємо лише від художників та письменників. Може, ми чогось не знаємо? 🍁 Вирішили поміркувати, і ось що з цього вийшло. Вуличне мистецтво Воно різноманітне: ярнбомбінг (светри на деревах бачили? ото ж бо), мозаїки, трафаретні малюнки, орнаменти до святкувань. Можна збиратися у групи […]

Слони харчуються на сміттєзвалищі?

Світлина Тілахана Тармапалана перемогла у фотоконкурсі Королівського біологічного товариства (RSB). На фото стадо слонів, які харчуються на сміттєзвалищі у Шрі-Ланці. Такі випадки часто призводять до отруєння, захворювання і навіть гибелі тварин. Судді вважають, ця робота найбільш точно відображає цьогорічну тему: «Наш мінливий світ». Грошова винагорода становить $1300. Інші фотороботи, які відзначило журі: ■ Ашвін Гіртан […]

ARTEFACT – Chernobyl 33: річниця

З огляду на останні події, про які ми вже писали, пригадали один із найгучніших мистецьких заходів. Минув рік, і цей проєкт набуває дедалі більшого значення для України і світу. З 26 вересня по 6 жовтня (2019) у павільйоні Річкового вокзалу (Київ) презентували міжнародну медіа-арт виставку «ARTEFACT: Chernobyl 33». Проєкт підкреслює проблеми сучасності: фейкові новини, медіаграмотність, маніпуляція. […]

Сучасне мистецтво • Імпресіонізм

Твори імпресіоністів можуть видатися застарілими, проте колись вони здійснили революцію. Перед нами – митці XIX століття, що вийшли зі своїх майстерень назустріч новій ері у мистецтві. Їх висміювали, поки вони робили свою справу, обравши дуже вдалий момент: технологічний прогрес, поява фотографії, нові філософські ідеї. Вони писали просто на вулицях, ще не знаними тоді прийомами: швидкі […]