Оксана ХарьковчукМеморіальна виставка «Троянда Чілі. Пам’яті Михайла Грицюка» у Мистецькому центрі «Шоколадний будинок»
12.11.2019, 12:00
У Мистецькому центрі «Шоколадний будинок», Київська НКГ відбулося урочисте відкриття меморіальної виставки «Троянда Чілі. Пам’яті Михайла Грицюка». Проект присвячений двом ювілейним датам – 90-річчю від дня народження та 40-річчю від дня смерті видатного українського митця-шістдесятника, великого пластика XX століття – М. Грицюка (1929-1979).
Особливість творчого доробку майстра полягає в любові до станкової скульптури портретного жанру. У галереї створених ним образів – видатні особистості, справжні титани духу та великі гуманісти: Д. Аліг’єрі, Е. Хемінгуей, Ф. Достоєвський, іконописець Ф. Грек, Б. Пастернак, С. Рахманінов, І. Стравинський, хірург М. Амосов, український композитор XVIII ст. А. Ведель, скрипаль Г. Кремер. Жіночі образи як-от остання «балетна серія» також притаманні творчості митця. Які ж роботи скульптора із родинної, музейної та приватних колекції Ви зможете побачити на виставці – читайте далі разом з The News&Culture.
Першим унікальним і масштабним проектом, з якого розпочалась творча біографія Михайла Грицюка став пам’ятник Тарасові Шевченку в Москві (1964, спільно із А. Фуженком і Ю. Синькевичем). Досі він – чи не найкращий в світовій Шевченкіані. У французькій Тулузі височіє славнозвісний пам’ятник Пабло Пікассо його авторства. Загалом, митець брав участь у створенні 9 пам’ятників і меморіалів, 5 проектів лишились нереалізованими (серед них – проекти пам’ятника жертвам фашизму в Бабиному Яру).
Михайло Грицюк народився на Волині, тодішній території Польщі, протягом 18 років проживав разом із родиною в аргентинському Буенос-Айресі, згодом, повернувся на Батьківщину і став киянином.
Скульптор мав попередній художній досвід, був зорієнтований на найкращі, модерні зразки європейської пластики, тож разом з оригінальною експресивною візуальною мовою не міг не вплинути на дозволені межі мистецтва соцреалізму.
Йому судилося “реформувати” тогочасну українську скульптуру, оновити її формальну мову, відійшовши від усталеного академізму та натуралізму, зрештою, зсунити світоглядні, змістовні акценти.
Навіть створюючи речі на замовлення Михайло залишався великим професіоналом і намагався сумлінно ставитися до мистецької роботи.
Партнери проекту: Музей сучасного українського мистецтва ХХ – ХХІ, Галерея родини Брей та Дирекція виставок Національної Спілки Художників України. Особлива подяка – вдові майстра Наталі Олександрівні Грицюк за активну участь у підготовці виставки та надані архівні матеріали.
Фотографії: Вікторія Джаббарова, Мистецький центр «Шоколадний будинок», Київська НКГ
