fbpx
Архітектура, Важливе Харьковчук Оксана

ЛІТЕРАТУРНО-МЕМОРІАЛЬНИЙ МУЗЕЙ М. БУЛГАКОВА: ІСТОРІЯ ТА ФОРМУВАННЯ КОЛЕКЦІЇ

08.08.2019, 20:00

This slideshow requires JavaScript.

Літературно-меморіальний музей М. Булгакова було засновано 1989 року як філіал Музею історії міста Києва. Під музей було передано приміщення дому № 13 на Андріївському узвозі. Саме тут з 1906 по 1919 роки жила сім’я професора Києво-Могилянської Академії А.І. Булгакова (батько М. Булгакова).

Михайло Булгаков – всесвітньо відомий письменник, одна з найвідоміших особистостей, з якими асоціюється Київ. У цій будівлі пройшло його юнацьке і студентське життя. Сюди він також повернувся з фронту Першої світової війни. У цьому будинку працював лікарем і приймав пацієнтів. Тут же він читав перші свої оповідання. Саме цей дім став центром сюжету першого роману Булгакова «Біла гвардія» та п’єси «Дні Турбіних». Зараз легендарний будинок на Андріївському узвозі залишився найяскравішим і найчастіше відвідуваним музеєм у Києві.

1982 року на домі було відкрито меморіальну дошку (скульптор Л. Кущ, архітектор Б. Кравчук). З 1989 року будинок було відкрито для відвідувачів як музей.

Основою колекції музею стають 47 предметів М. Булгакова, зібрані за довгі роки київським інженером (а згодом – першим директором музею А. Кончаковським) та декілька сотень книг, журналів, програм, театральних білетів, листів сестри Булгакова.

Згодом, завдяки серйозній науковій роботі, колекція музею зросла до 4000 меморіальних предметів. Деякі експонати були привезені з-за кордону. У 2015 році, після 20-річного спілкування, вдалося отримати особисту колекцію сестри письменника Н. Земської (до 1 тисячі предметів).

Сьогодні у колекції не лише цінні фото київського періоду, а й 17 листів М. Булгакова, його особисті речі: малюнки, книги з автографами, окуляри, попільнички, олівець, пасхальне яйце, заповіт дружині, фотопортрети Булгакова, щоденники Н. Земської, машинописні варіанти його творів з правками, всі прижиттєві видання, програмки прижиттєвих вистав та велика бібліотека до 4000 видань, серед яких є видання на 36 мовах.

Центральним експонатом колекції музею є сам будинок. З 1906 по 1919 рік тут проживала велика родина Булгакова, яка займала сім кімнат на другому поверсі. До кінця 20-го століття будинок занепав і тому вимагав масштабного відновлення. Творцям музею вдалося не тільки відродити легендарний будинок, але й зберегти деякі деталі того часу, включаючи обпалену черепицю, антикварні підлоги, частину передніх дверей, вікна та ручки дверей.

Експонати музею та будинок здаються замороженими в часі, і виглядають так само, як і 100 років тому. Однак, усередині простір теплий і затишний, а любов і гостинність панують у кожному куточку. Концепція музею заснована на переплетенні двох світів: справжнього, представленого особистими речами родини Булгакова, і вигаданого, пов’язаного з родиною Турбіних – героями «Білої гвардії». Предмети Турбіних пофарбовані в білий колір. Таким чином, музею вдається об’єднати як реальність, так і вигадку.

Експозиція музею займає сім залів. Перша кімната – затишна вітальня, у центрі якої стоїть біле піаніно з забутим рахунком Фауста. У цьому номері представлено історію родини Булгакова. Поруч з вітальнею знаходиться медичний кабінет. І літератор, і його вигаданий персонаж, доктор Турбін, практикували тут медицину. Тут же показано життя Київського університету на початку 20-го століття з зображеннями професорів і однокласників Булгакова.

У сусідній кімнаті сестра письменника Барбара жила зі своїм чоловіком. Це була також спальня Олени, героїні «Білої гвардії». Біля входу в кімнату знаходиться гардероб з вулицею №50 від знаменитого роману Булгакова «Майстер і Маргарита». Лампа із зеленим світлом завжди увімкнена. Бібліотека розташована в сусідній кімнаті, а її інтер’єр втілює мрію молодого Булгакова про те, яким має виглядати бібліотека і письменник. Тут зберігаються його книги, журнали і газетні статті, а також автографи.

Втім, найцікавіше і таємне приміщення, яке змінює межі простору, можна побачити через дзеркало в їдальні. Насправді, в цій кімнаті помер батько Булгакова, як і Олексій Турбін у романі. Аспект п’ятого виміру вражає: яскраві зірки, які з’явилися перед героєм «Білої гвардії» перед смертю, світяться тут, а неспокійне полум’я намагається спалити рукопис, що лежить на столі. І головним чином, ці пухнасті сніжинки формують коло дивного танцю.

У 2007 році біля музею був встановлений бронзовий пам’ятник Михайлу Булгакову, де він сидить на лавці.

Працівники музею проводять дослідження, публікують раніше невидані матеріали, проводять зустрічі в книжковому клубі та багато інших цікавих подій.

До сторіччя з дня народження Михайла Булгакова Музей разом із Київським національним університетом імені Тараса Шевченка та Спілкою театральних діячів улаштували перші київські булгаковські читання, театральний фестиваль, виставки та екскурсії. На свято з’їхались булгакознавці з багатьох країн світу. Музей отримав багато подарунків – книг Булгакова на різних мовах, що започаткувало булгаковську іноземну бібліотеку, якою користується музей на виставках і в науковій роботі. Розширилося коло булгакознавців, до якого ввійшли і музейні науковці, адже 20 років київський музей був єдиним музеєм Булгакова в світі.

Основна експозиція музею відкрилася 1993 року.

This slideshow requires JavaScript.

Оскільки Булгаков в Києві не був письменником, було прийняте рішення розповісти в експозиції про місто як джерело виховання, про київські традиції, особливості, відмінності. Адже саме це зробило письменника таким, яким його знають тепер. Завдання музею – розповісти про велику сім’ю Булгакових, про київський дух, про виховання індивідуальності.

Дні народження Булгакова 15 травня та дні його Ангела 21 листопада – табельні свята музею. Кожна з дат відзначається за особливим сценарієм із залученням людей мистецтва та численних друзів музею.

Відновлення сімейних традицій Булгакових є також основою музейних свят. Так, з 1995 року щорічно проводиться Дитяче новорічне свято, з 2000 року – святкування Пасхи з реконструкцією пасхального столу за збереженою фотографією. З 2004 року раз на рік експонується посмертна маска Булгакова в день його смерті. У 2004 році також стартував проект «Чаювання на булгаковській веранді». З 2006 року 13 числа кожного місяця проводяться музичні вечори, які так любила сім’я Булгакових. Це славнозвісні «журфікси», так звані «домашні вечори», що були дуже популярні серед інтелігенції і були приводом вишукано провести дозвілля.

Вони супроводжувались музикою, вокальними творами, театральними аматорськими постановками. З 2012 року в музеї відбуваються «Булгаковські збіговиська» – зустрічі дітей з українськими дитячими письменниками. 2013-го року на Андріївському узвозі музей провів танцювальний флешмоб. У 2015 році був започаткований ще один проект – «Булгаковський книжковий клуб», в рамках якого проводяться літературні, музичні заходи, презентації, лекції та кінопокази. Не менш цікавим є також проект «Вхід з веранди», що являє собою зустрічі з поетами та письменниками.

Музей підтримує волонтерські починання та заходи не лише на рівні міста, а й на рівні держави.

Літературно-меморіальний музей М. Булгакова вже багато років є обов’язковою локацією для туристів. За 28 років існування його відвідували гості з Америки, Європи, Азії, Австралії. Тут були і політичні діячі: президенти, прем’єр-міністри, посли Росії, США, Великобританії, Франції, Німеччини, Голландії, Швеції, Данії, Норвегії, Польщі, Чехії, Словаччини, Угорщини, Італії, Туреччини, Японії, Ізраїлю, Естонії, Литви; і письменники: Д.Гранін, Е.Радзинський, В.Войнович, А.Курков, О.Памук, Є.Євтушенко, І.Драч, В.Яворівський, А.Більжо, І.Свинаренко, Ж.. Нива, О. Матич, О.Забужко, М.Петровський, В.Скуратівський; і композитори та музиканти: К.Пендерецький, В.Сільвестров, В.Федосєєв, Р.Кофман, Стінг, Г.Канчелі, В.Сіренко, В.Лук’янець; і діячі театру, кіно та естради: О.Єфремов, І.Смоктуновський, М.Захаров, О.Баталов, С.Любшин, В.Гафт, І.Чурикова, М.Караченцов, Н.Міхалков, О.Басілашвілі, Т.Дороніна, Ю.Соломін, О.Волкова, Ю.Любімов, В.Золотухін, В.Смєхов, Р.Балаян, П. Рішар, П.Каас, М. Йовович, К.Хабенський, М.Казаков, Р.Віктюк, С.Маковецький, К.Муратова, Е.Некрошюс, Р.Стуруа, Р.Габріадзе, О.Янковський, С.Юрський, В.Лановий, Н.Цискарідзе, Ю.Григорович, Д.Ольбрихський, Б.Брильська, Е.Гофман, К.Зануссі, М.Розовський, Е.Стичкін, В. Толоконніков, В.Бортко, Г.Тараторкін, Л.Ахеджакова, В.Ільєнко та багато інших.

У музей приїжджало чимало театральних колективів: МХАТ, Малий театр, БДТ, Ленком, Театр «Табакерка», театр Маяковського, театр Моссовєта, Літовскьий молодіжний театр, Театр на Таганці, Тбіліський театр Руставелі, театр Вахтангова, Запоріжський російський театр.

Джерело: Музей історії міста Києва

Офіційний сайт: http://www.bulgakov.org.ua/museum.php?lang=ru

Фото: Олександр Надточій

Бути чи не бути?

Існує так багато напрямків, але чомусь із року в рік про жовтневі челенджі чуємо лише від художників та письменників. Може, ми чогось не знаємо? 🍁 Вирішили поміркувати, і ось що з цього вийшло. Вуличне мистецтво Воно різноманітне: ярнбомбінг (светри на деревах бачили? ото ж бо), мозаїки, трафаретні малюнки, орнаменти до святкувань. Можна збиратися у групи […]

Слони харчуються на сміттєзвалищі?

Світлина Тілахана Тармапалана перемогла у фотоконкурсі Королівського біологічного товариства (RSB). На фото стадо слонів, які харчуються на сміттєзвалищі у Шрі-Ланці. Такі випадки часто призводять до отруєння, захворювання і навіть гибелі тварин. Судді вважають, ця робота найбільш точно відображає цьогорічну тему: «Наш мінливий світ». Грошова винагорода становить $1300. Інші фотороботи, які відзначило журі: ■ Ашвін Гіртан […]

ARTEFACT – Chernobyl 33: річниця

З огляду на останні події, про які ми вже писали, пригадали один із найгучніших мистецьких заходів. Минув рік, і цей проєкт набуває дедалі більшого значення для України і світу. З 26 вересня по 6 жовтня (2019) у павільйоні Річкового вокзалу (Київ) презентували міжнародну медіа-арт виставку «ARTEFACT: Chernobyl 33». Проєкт підкреслює проблеми сучасності: фейкові новини, медіаграмотність, маніпуляція. […]

Сучасне мистецтво • Імпресіонізм

Твори імпресіоністів можуть видатися застарілими, проте колись вони здійснили революцію. Перед нами – митці XIX століття, що вийшли зі своїх майстерень назустріч новій ері у мистецтві. Їх висміювали, поки вони робили свою справу, обравши дуже вдалий момент: технологічний прогрес, поява фотографії, нові філософські ідеї. Вони писали просто на вулицях, ще не знаними тоді прийомами: швидкі […]